Безпечність питної води визначається не лише її хімічним складом, а й мікробіологічними показниками. У воді, призначеній для споживання людиною, повинні бути відсутні патогенні мікроорганізми та ознаки фекального забруднення.

Погіршення стану поверхневих і підземних вод пов’язане з антропогенним навантаженням, скиданням недостатньо очищених стічних вод, а також впливом кліматичних факторів. Підвищення температури сприяє активізації розмноження мікроорганізмів у водних об’єктах, що збільшує навантаження на системи знезараження під час водопідготовки.


Що визначає мікробіологічний аналіз?

Мікробіологічне дослідження води спрямоване на виявлення санітарно-показових та потенційно патогенних мікроорганізмів, які можуть становити небезпеку для здоров’я людини.

Відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10, лабораторне дослідження питної води проводиться за основними показниками:

  • Загальне мікробне число (ЗМЧ) — характеризує загальну кількість мікроорганізмів у воді.
  • Загальні коліформи — свідчать про можливе бактеріальне забруднення.
  • Escherichia coli (E. coli) — індикатор фекального забруднення.
  • Ентерококи — додатковий показник фекального походження забруднення.

Виявлення загальних коліформ, E. coli або ентерококів у питній воді свідчить про її мікробіологічну небезпечність та непридатність до споживання без додаткового очищення та знезараження.


Чому це важливо?

Мікроорганізми у воді не визначаються органолептично — вода може бути прозорою, без запаху та присмаку, але при цьому містити небезпечні бактерії.

Споживання мікробіологічно забрудненої води може призвести до розвитку інфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту та інших систем організму.

Особливо важливо проводити мікробіологічний контроль:

  • для колодязів і неглибоких свердловин;
  • після підтоплень або паводків;
  • після ремонту чи очищення джерела водопостачання;
  • при використанні води для дітей.


Коли необхідно проводити дослідження?

Рекомендується здійснювати мікробіологічний аналіз води не рідше одного разу на рік, а також у разі:

  • зміни органолептичних показників;
  • сумнівів щодо якості води;
  • підозри на забруднення джерела.

Регулярний лабораторний контроль дозволяє своєчасно виявити мікробіологічне забруднення та запобігти потенційним ризикам для здоров’я.